Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заглиблювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввірчувати — (уві/рчувати), ую, уєш, недок., вверті/ти (уверті/ти), вверчу/, вверти/ш, док., перех. Обертаючи навколо осі (свердло, коловорот і т. ін.), заглиблювати, вганяти у якесь тверде тіло … Український тлумачний словник
вглиблювати — (угли/блювати), юю, юєш і вглибля/ти (углибля/ти), я/ю, я/єш, недок., вгли/бити (угли/бити), вгли/блю, вгли/биш; мн. вгли/блять; док., перех., рідко. Встромлювати щось у середину, вглиб чого небудь; заглиблювати … Український тлумачний словник
втискати — I (утиска/ти), а/ю, а/єш і вти/скувати (ути/скувати), ую, уєш, недок., вти/снути (ути/снути), вти/сну, вти/снеш; мин. ч. вти/снув, вти/снула, вти/снуло і втис, вти/сла, вти/сло; док., перех. 1) у що. Натискаючи з силою, вдавлювати, заглиблювати… … Український тлумачний словник
глибити — блю/, би/ш; мн. глибля/ть; недок., перех., діал. Заглиблювати … Український тлумачний словник
забивати — а/ю, а/єш, недок., заби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. Б ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що небудь; вбивати. || Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди небудь. 2) перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін., закривати… … Український тлумачний словник
заглибити — див. заглиблювати … Український тлумачний словник
заглиблюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до заглиблювати … Український тлумачний словник
заглиблювання — я, с. Дія за знач. заглиблювати і заглиблюватися … Український тлумачний словник
